тип

ч.

1) род. -у. Зразок, модель, форма, властивість, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ. || Певна множина об'єктів.

2) род. -у, спец. Найвища категорія в систематиці тварин і рослин, що об'єднує споріднені класи. Тип квіткових рослин. Тип молюсків.

3) род. -у. Характерна будова тіла, зовнішність людини, пов'язані з її належністю до певної етнічної категорії. || Характерні риси обличчя, пов'язані з етнічною належністю.

4) род. -у. Художній образ у літературі та мистецтві, в якому узагальнено найхарактерніші риси певної групи людей.

5) род. -у. Категорія людей, об'єднаних якимись характерними рисами (національними, професійними тощо), а також яскравий її представник.

6) род. -а. Людина, що відрізняється від інших якимись характерними особливостями (у зовнішності, поведінці й т. ін.). || розм. Хтось, невідома людина; індивід. || зневажл. Людина з дивними або негативними рисами. Неприємний тип.